У жовтні 2016 року з'явилася новина, що Солом'янський районний суд Києва 20 жовтня прийняв рішення, що тренінгова діяльність не є викладацькою діяльністю, а тому для держслужбовців становить корупційне правопорушення. Тоді я зазначив, що існують великі шанси скасування відповідної постанови суду. Під цим постом розгорнулася цікава й аргументована дискусія, яку рекомендую почитати всім, кому ця тема цікава.
У листопаді з'явилося інтер'ю з працівником Генеральної прокуратури, з якого стало зрозуміло, що це не єдиний випадок притягнення до адміністративної відповідальності державних службовців за проведення тренінгів.
Зрештою 10 лютого 2017 року в справі співробітниці НАБУ Катерини Везєлєвої-Борисови Апеляційний суд м.Києва скасував постанову суду першої інстанції та закрив справу за відсутністю складу правопорушення
Аргументація рішення апеляційного суду, як я і передбачав (див. коментарі до першого посту у Facebook), грунтується на наступному. З одного боку, антикорупційне законодавство не містить визначення поняття "викладацької діяльності", що є дозволеною, а з іншого - освіта не обмежується формальною, адже широко поширеною є також неформальна освіта. Таким чином, притягнення особи до відповідальності за проведення тренінгу суперечить принципу покарання лише на підставі чіткого та зрозумілого закону.
-------------------------------------------------------------------------------
Нижче наведено рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі
Посилання на рішення суду першої інстанції в Єдиному реєстрі судових рішень.
Посилання на рішення апеляційного суду в Єдиному реєстрі судових рішень.
| 