Верховний Суд вирішив, що потерпілий має право подати апеляційну скаргу на вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості.
Постанова від 05.11.2019, справа № 552/7940/17.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/85615498
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 552/7940/17
провадження № 51-6437 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Кравченка С. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Вергізової Л. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на вирок Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 12016170040002886 затверджено угоду від 27 листопада 2017 року про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором, згідно якої ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 289 КК - на строк 5 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням.
На цей вирок потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою від 12 червня 2018 року суддя Апеляційного суду Харківської області відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
На думку потерпілого, він має право на оскарження вказаного вироку, оскільки угода про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором усупереч вимогам ст. 469 КПК була затверджена судом без його згоди та у його відсутності, чим порушено його права.
Враховуючи ці обставини потерпілий вважає, що відмовивши йому у відкритті апеляційного провадження суддя апеляційного суду обмежив його у праві на доступ до правосуддя, гарантоване положеннями статей 55 та 129 Конституції України, та порушив вимоги ч. 2 ст. 24 КПК, не взявши до уваги правові висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 3 березня 2016 року у справі № 5-347кс15.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просила у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
За правилами ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (ст. 7 КПК).
Відповідно до закладеного у положеннях КПК принципу верховенства права людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК).
За правилами частин 5 та 6 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ від 10 липня 1998 року «Тіннеллі та сини, Лтд та іншіта Мак- Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).
За змістом ч. 4 ст. 469 КПК укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим не допускається, якщо не досягнуто згоди на укладення такої угоди з усіма потерпілими.
Як убачається з матеріалів провадження, у своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 вказував на те, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2017 року його було визнано потерпілим у кримінальному провадженні і своєї письмової згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 від 27 листопада 2017 року він не надавав. Крім того, зауважував, що районний суд затвердив цю угоду та постановив указаний вирок у його відсутності, не перевіривши належним чином, чи було дотримано прокурором при укладенні угоди вимог ч. 4 ст. 469 КПК. Акцентував увагу апеляційного суду на тому, що умови цієї угоди порушують його права та законні інтереси, а тому вирок місцевого суду постановлений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню.
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суддя апеляційного суду на ці доводи потерпілого уваги не звернув та не зважив на те, що суть доводів потерпілого, викладених у апеляційній скарзі, стосується не змісту вироку місцевого суду, а визначеної кримінальним процесуальним законом процедури прийняття такого рішення, яку, на думку потерпілого, було проведено цим судом з істотним порушенням вимог КПК.
За таких обставин при прийнятті рішення суддя апеляційного суду повинен був керуватися не положеннями ч. 4 ст. 394 та ч. 4 ст. 399 КПК, а виходити із загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст. 7 КПК, у тому числі таких, як верховенство права, законність та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (статті 8, 9, 24 КПК).
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена без урахування положень статей 7, 8, 9, 24 КПК та суперечить вимогам ст. 370 КПК, що перешкодило цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Тому колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги наведене та з додержанням вимог кримінального процесуального закону ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 , скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
С. С. Голубицький А. П. Бущенко С. І. Кравченко
| 