Верховний Суд роз'яснив, що протокол допиту свідка на стадії досудового розслідування є офіційним документом в розумінні ст. 366 КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за службове підроблення.
Постанова від 07.11.2019, справа № 372/957/17.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/85647616
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 372/957/17
провадження № 51-8529км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
виправданого ОСОБА_1 ,
захисника Кириленка О.В.,
прокурора Данько Д.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на вирок Обухівського районного суду Київської області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12016110000000404, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл., жителя АДРЕСА_1 ),
виправданого у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Обухівського районного суду Київської області від 15 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та виправдано його у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 06 червня 2018 року залишив вирок щодо ОСОБА_1 без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, будучи службовою особою правоохоронного органу - капітаном поліції, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого СКП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, у період з 08 липня 2016 року по 09 липня 2016 року вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості за таких обставин.
У ході виконання доручення т.в.о. начальника Обухівського ВП ГУ НП у Київській області щодо проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 09 липня 2016 року за № 12016110230000927, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, діючи з метою притягнення до кримінальної відповідальності особи на ім`я ОСОБА_2 та створення штучних доказів для забезпечення звернення слідчим із клопотанням до суду щодо проведення обшуку за місцем мешкання особи з метою документування злочинної діяльності, ОСОБА_1 умисно власноручно вніс до протоколів допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в дійсності не брали участі у слідчих діях та не давали у кримінальному провадженні жодних свідчень, недостовірні відомості, зокрема, про те, що вказані свідки повідомили, що ОСОБА_2 вживає наркотичні речовини та, на їхню думку, причетний до їх розповсюдження.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, що потягло безпідставне виправдання ОСОБА_1 . Вказує на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні з точки зору належності, достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, не навів переконливих мотивів, на підставі яких відкинув докази обвинувачення. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не проаналізував доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, безпосередньо не дослідив доказів та дійшов безпідставного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, тому необґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор частково підтримала касаційну скаргу, вважала за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Виправданий і захисник вважали, що касаційна скарга прокурора є необґрунтованою, а тому просили залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З матеріалів кримінального провадження видно, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, а саме у внесенні до офіційних документів - протоколів допиту свідків завідомо неправдивих відомостей.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. При прийнятті рішення суд виходив із того, що протоколи допиту свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , у підробленні яких обвинувачувався виправданий, не є офіційними документами, оскільки не можуть бути визнані допустимими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016110230000927.
Не погодившись із таким рішенням, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі він навів докладні доводи на підтвердження своєї думки щодо незаконності виправдання ОСОБА_1 , вважав за необхідне скасувати вирок першої інстанції та ухвалити обвинувальний вирок щодо останнього.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора щодо необґрунтованості висновку місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
Проте рішення апеляційного суду не відповідає вимогам закону з огляду на таке.
Предметом злочинів, передбачених статтями 366, 358 КК, є офіційний документ. Згідно з приміткою до ст. 358 КК під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого суду, що протоколи допиту свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не можуть бути визнані допустимими доказами у кримінальному проваджені № 12016110230000927 у зв`язку з отриманням їх усупереч вимогам КПК, а тому вони не є офіційними документами, тобто предметом злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1
Натомість суд апеляційної інстанції не звернув уваги на доводи апеляційної скарги прокурора, який вказував, що місцевий суд не надав належної оцінки висновкам судових почеркознавчих експертиз, з яких видно, що протоколи були складені саме ОСОБА_1 і від його імені підписані ним. Не спростував доводів прокурора про те, що протоколи були виготовлені з метою створення штучних доказів для забезпечення звернення слідчим із клопотанням до суду щодо проведення обшуку за місцем мешкання особи з метою документування злочинної діяльності. Цим обставинам належить надати оцінку саме з урахуванням законодавчого визначення офіційного документа як такого, що містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.
Не можна погодитись із висновками судів нижчих інстанцій про те, що протоколи, у підробці яких обвинувачувався ОСОБА_1 , не можуть бути офіційними документами, оскільки мають ознаки недопустимості в іншому кримінальному провадженні.
Дійсно, згідно з приміткою до ст. 358 КК однією з ознак офіційного документа є те, що інформація, яка в ньому міститься, може бути використана як доказ у правозастосовчій діяльності. Той факт, що дані, які містяться у показаннях свідків, можуть бути використані у кримінальному процесі як докази, не ставиться під сумнів. І саме це має значення для оцінки доведеності обвинувачення ОСОБА_1 .
Таким чином, у цьому випадку суди помилково вдалися до оцінки протоколів допиту свідків з точки зору допустимості доказів в іншому кримінальному провадженні.
За наведених обставин, на переконання касаційного суду, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо обґрунтованості висновку суду першої інстанції про те, що протоколи допиту свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не є офіційними документами, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
Таким чином, апеляційний суд при перевірці цього кримінального провадження в апеляційному порядку не надав відповідей на всі доводи прокурора, які були викладені в його апеляційній скарзі, залишаючи скаргу без задоволення, не спростував всіх доводів, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване судове рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому на підставі ч. 1 ст. 438 КПК вона підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно повно й всебічно, з використанням усіх процесуальних можливостей, дослідити обставини, які мають значення для кримінального провадження, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.В. Шевченко А.П. Бущенко С.С. Голубицький
| 