У разі смерті особи, щодо якої судом першої інстанції було постановлено виправдувальний вирок, до завершення процедури апеляційного перегляду апеляційний суд закриває кримінальне провадження, не скасовуючи виправдувальний вирок.
Посилання на цю постанову в ЄДРСР >>>
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 264/6533/17
Провадження № 51-1126ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Вус С.М.,
суддів Мазура М.В., Чистика А.О.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Хмаріної О.В. на ухвалу Донецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 ,
встановив:
Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України та виправдано за недоведеністю винуватості у вчиненні інкримінованого злочину.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з його смертю.
У касаційній скарзі адвокат Хмаріна О.В. порушує питання про перевірку зазначеного рішення суду апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що, оскільки, на її думку, виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1 не набрав законної сили, є необхідність у поновленні судового провадження з метою його реабілітації.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з копії ухвали суду апеляційної інстанції, колегія суддів, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 березня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , кримінальне провадження стосовно нього закрила у зв`язку з його смертю.
На обґрунтування свого рішення апеляційний суд зазначив, що згідно З п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до пунктів 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (тобто провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами), процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Як зазначила об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року (справа № 761/33482/16-к), закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю особи, стосовно якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу.
Таким чином, закриття кримінального провадження на стадії апеляційного провадження означає припинення подальшої процедури апеляційного перегляду.
При цьому в разі встановлення обставин, передбачених ст. 284 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції, за змістом ст. 417 КПК України, при вирішенні питання про закриття кримінальне провадження скасовує лише обвинувальний вирок чи ухвалу. Зазначена норма не передбачає скасування виправдувального вироку.
Це узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 521/6766/15-к.
Отже, колегія суддів апеляційного суду, дотримуючись вимог ст. 417 КПК України, прийняла законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення про закриття кримінального провадження, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
Посилання захисника на те, що продовження провадження необхідне для реабілітації обвинуваченого є необґрунтованими, оскільки стосовно ОСОБА_1 було ухвалено виправдувальний вирок.
Відповідно до положень ст. 532 КПК України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Оскільки суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про закриття кримінального провадження, припинивши подальшу процедуру апеляційного перегляду, але при цьому не скасував виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1 , останній в силу положень ст. 532 КПК України набрав законної сили з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а відтак питання щодо його реабілітації є неактуальним.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п.2 ч.2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Хмаріної О.В. на ухвалу Донецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С.М. Вус М.В. Мазур А.О. Чистик
| 