У цій справі об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила два висновки:
1. Положення ч.1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.
2. Положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Посилання на цю постанову в ЄДРСР >>>
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 522/14170/17
провадження № 51-1836кмо19
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Григор`євої І. В., Кравченка С. І.,
Луганського Ю. М., Огурецького В. П., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Кулаківського К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 12 березня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12017160500003602 від 29.06.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 та до останньої був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням обов`язків, передбачених п.п. 1,2,4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На зазначену ухвалу слідчого судді прокурором була подана апеляційна скарга, в якій він просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2018 року апеляційна скарга прокурора була частково задоволена, ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2018 року скасована та постановлена нова ухвала, якою клопотання СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 було частково задоволено та до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладанням обов`язків, у разі її внесення, передбачених п.п. 1,2,3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з заявою про перегляд вищезазначеної ухвали апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 березня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
Зазначене рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що кримінальним процесуальним законом взагалі не передбачено можливості переглянути за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду, яке було ухвалене після перевірки рішення слідчого судді, що приймалося під час досудового розслідування.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначається, що суддя помилково визнав тотожними перевірку ухвал слідчого судді та перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вказується, що в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами були чітко вказані обставини, які заявник вважала нововиявленими, що жодних правових підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 в ухвалі не вказано і КПК України не містить норм, які б давали суду право для відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року передано касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 12 березня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2018 року за нововиявленими обставинами на розгляд до об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Ухвалу мотивовано тим, що у постанові колегії суддів Першої судової палати від 17 квітня 2018 року (справа № 761/25093/16), відповідно до якої процесуальним законом не передбачено можливості відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами на жодній із стадій такого провадження, у зв`язку з чим колегія суддів скасувала ухвалу місцевого суду про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
Однак колегія суддів Другої судової палати вважала за необхідне відступити від указаного висновку, оскільки вважала, що формулювання ст. 464 КПК України, згідно з яким «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами» дає йому повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечив проти касаційної скарги ОСОБА_1 , надавши відповідні пояснення.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 464 КПК, не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 КПК і «вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами».
Верховний Суд звертає увагу на те, що законодавець використав у цій нормі саме формулювання «суддя … вирішує питання про відкриття … провадження …», а не «суддя … відкриває … провадження …». Перше формулювання, на відміну від другого, насправді не означає, що за результатами вирішення відповідного питання має бути ухвалене лише рішення про відкриття провадження. Надавши судді повноваження «вирішувати питання», законодавець тим самим надав судді повноваження оцінювати, чи є підстави для відкриття провадження і, таким чином, повноваження вирішувати, чи відкрити провадження, або ж відмовити у його відкритті.
Саме у такому значенні формулювання «вирішує питання про» використовується в багатьох положеннях КПК:
- у ст. 12 - «кожен, кого затримано …, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання»;
- у ст. 34 - «питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів»;
- у ст. 90 - «рішення національного суду або міжнародної судової установи… має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів»;
- у ст. 174 - «суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна»;
- у ст. 182 - «… суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу …»;
- у ст. 429 - «… після усунення недоліків касаційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, суд касаційної інстанції вирішує питання про відкриття касаційного провадження».
У жодному з наведених прикладів використання формулювання «вирішує питання про …» не означає, що у судді є лише один варіант вирішення відповідного питання, зокрема, ухвалити рішення, яке називається після прийменника «про». Насправді, в усіх наведених нормах слова «питання про …» указують лише на предмет, якого стосується питання, і не обмежують компетенцію суду одним єдиним можливим рішенням.
Таким чином, вирішення судом питання про відкриття провадження означає, що питання стосується того, чи є підстави для відкриття провадження. І таким чином, Верховний Суд робить висновок, що таке формулювання дає судді повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
У цьому провадженні суддя апеляційного суду відмовив у відкритті провадження, посилаючись на те, що відповідно до кримінального процесуального законодавства України, апеляційний суд не має права переглядати за нововиявленими обставинами ухвалу апеляційного суду за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали слідчого судді.
Верховний Суд погоджується із наведеною позицією.
Так, системне, логічне й телеологічне тлумачення норм, що містяться в главі 34 КПК указує на те, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
По-перше, на це вказує зміст ст. 459 КПК, частина друга якої визначає, що слід вважати нововиявленими обставинами:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Логіка і мета цієї норми, з огляду на її зміст, вказують на те, що процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які, власне, й породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції щодо таких рішень).
Такий висновок цілком узгоджується із загальним законодавчим підходом до регламентації різних процедур перегляду судових рішень. Наприклад, чинне кримінальне процесуальне законодавство гарантує право на апеляційне оскарження судових рішень, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті, однак лише в деяких, дуже обмежених, випадках передбачає можливість окремого апеляційного оскарження ухвал суду, що постановляються під час підготовчого судового засідання чи судового розгляду кримінального провадження і якими розгляд цього провадження не завершується по суті.
Більше того, логіка розміщення глави 34 у структурі КПК з урахуванням системного тлумачення норм цієї глави у сукупності з іншими нормами, що в цілому визначають процедуру судового провадження, призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Такий висновок ґрунтується на загально-правовому принципі остаточності судових рішень (res judicata), що знаходить відображення й у змісті відповідних положень інших процесуальних кодексів. Так, стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи. Аналогічні положення містяться в статті 320 Господарського процесуального кодексу України та статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
По-друге, на відміну від права на апеляційне оскарження, жодна норма КПК не містить указівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів.
Так, у главі 34 КПК йдеться лише про «суд», тоді як «слідчий суддя» взагалі не згадується.
Крім того, ст. 260 КПК передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. При цьому відповідно до положень ст. 3 КПК, яка містить визначення основних термінів КПК, чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК).
При цьому відсутність можливості перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчих суддів, ухвалених під час досудового розслідування, цілком компенсується іншими процесуальними механізмами (наприклад, необхідністю періодично переглядати обґрунтованість подальшого застосування запобіжного заходу, можливість подати слідчому судді клопотання про скасування чи зміну такого заходу, можливістю апеляційного оскарження окремих ухвал слідчого судді, можливістю заявити заперечення щодо законності ухвал слідчого судді в підготовчому судовому засіданні чи на стадії судового розгляду тощо).
Таким чином, ухвала Апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2018 року є законною та обґрунтованою. При цьому помилкове посилання апеляційного суду на ч.4 ст.399 КПК, замість ч. 2 ст. 464 КПК, само по собі не впливає на правильність ухваленого судом рішення і не є істотним порушенням вимог КПК.
Відтак у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.
Висновок щодо застосування норм права
1. Положення ч.1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.
2. Положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК,
Верховний Суд постановив:
Ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 12 березня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
М. В. Мазур Г. М. Анісімов І. В. Григор`єва
С. І. Кравченко Ю. М. Луганський В. П. Огурецький
В. В. Щепоткіна
| 