Вітаю Вас Гість | RSS

Микола Вікторович Мазур
Персональний сайт

Вівторок, 21.05.2024, 17:04
Головна » Статті » Судові рішення

Рішення у справах про позбавлення батьківських прав від 05.04.2013 і від 04.02.2014 (застосовано "Савіни проти України")

У рішенні від 05.04.2013 р. Попаснянський районний суд Луганської області застосував правову позицію ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» і відмовив у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, оскільки прийшов до висновку, що з огляду на обставини справи таке серйозне втручання у право, гарантоване ст.8 Конвенції, як позбавлення батьківських прав не є виправданим. 

Проте розглянувши через рік новий позов щодо тієї ж особи, суд з огляду на нові обставини прийшов до висновку, що інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім'ї, оскільки відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Враховуючи те, що умови, в яких перебували діти на момент їх відібрання від матері, загрожували їх здоров'ю та життю, суд прийшов до висновку, що позбавлення відповідачки батьківських прав, відповідало інтересам дитини та знаходилося в тих вузьких межах, які залишають з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

 

№ 423/381/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

05.04.2013 року                                                                              м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області в складі :

головуючого судді                                                                Мазура М.В.,

при секретарі судового засідання                                   Корабльовій Н.В.,

за участю прокурора                                                        Карцева О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Голубівської сільської ради в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Попаснянської районної державної адміністрації,  про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування Голубівської сільської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив позбавити відповідача батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідачка веде аморальний образ життя, зловживає спиртними напоями, умови проживання неповнолітніх дітей жахливі, в кімнаті не придбано, повітря не провітрюється, діти не мають повноцінного харчування, старша донька ОСОБА_1 пропускає без поважних причин заняття в навчальному закладі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, зазначивши, що хоча відповідач проявляє материнські почуття до своїх дітей, забезпечила на зимовий період опалення приміщення, де проживають діти, вона не вживає достатніх заходів, щоб створити їм належні умови для зростання та виховання, зокрема, в будинку, де вони проживають немає електроенергії, умови проживання погані. Представник третьої особи - органу опіки та піклування Попаснянської районної державної адміністрації підтримала позовні вимоги та надала суду висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Прокурор також підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечила проти позову, зазначивши, що вона любить своїх дітей, намагається створити їм необхідні умови життя, годує та одягає дітей нормально, обіцяла переїхати до іншої оселі, де є електроенергія.

Вислухавши думки учасників цивільного процесу, дослідивши докази, суд проходить до наступних висновків.

Як вбачається з пояснень представника позивача, рішень ради опіки та піклування Голубівської сільської ради №4 від 04.11.2011 р., №1 від 18.01.2011 р., офіційного попередження від 21.01.2011 р. (а.с. 3, 21, 22), відповідач тривалий час знаходиться під наглядом органу опіки та піклування у зв'язку з тим, що неналежним чином виконує батьківські обов'язки. З листа директора Голубівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів від 18.01.2011 р. (а.с. 12), характеристики ОСОБА_1 від 03.11.2011 р. (а.с. 15), характеристики ОСОБА_1 від 26.02.2013 р. (а.с. 16), вбачається, що ОСОБА_1 систематично пропускає заняття в школі. У докладній записці сімейного лікаря від 03.10.2011 р. (а.с.14) йдеться, що умови проживання дітей незадовільні, але дітям зроблені щеплення згідно їх віку. Актом обстеження житлово-побутових умов від 21.02.2013 р. (а.с. 17), підтверджується, що будинок, в якому проживають діти не підключений до електромережі, в приміщенні тепло, діти неохайні, невмиті. Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_5 та листа Попаснянського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 20.02.2013 р. (а.с. 41), сім'я ОСОБА_4, яка виховує дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, знаходилася під соціальним супроводом Попаснянського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 09.08.2012 р., але 14.02.2013 р. її було знято з соціального супроводу без досягнення позитивного результату. Згідно висновку № 2 органу опіки та піклування (а.с. 40) відповідача доцільно позбавити батьківських прав, оскільки вона ухиляється від виконання батьківських обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. У п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів, у цій справі судом встановлені обставини, які указують на неналежне виконання відповідачем батьківських обов'язків, зокрема, відповідач не створює своїм дітям належних умов проживання (погані побутові умови, відсутність в помешканні електроенергії) та для отримання освіти (відсутність контролю за відвідуванням ОСОБА_1 занять у школі, небажання влаштувати молодших дітей у дитячий садок). У той же час суд бере до уваги те, що з пояснень як відповідача, так і представника позивача, виходить, що відповідач проявляє до своїх дітей материнські почуття, а вони відповідають її взаємністю. Крім того, суд зважує на те, що відповідач забезпечив у зимовий період опалення приміщення, де проживають діти, позивачем чи іншими учасниками процесу не надано жодних доказів того, що на момент розгляду справи судом існують обставини, які створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю дітей, їх нормальному розвитку (зокрема, суд не бере до уваги доповідну записку лікаря від 03.10.2011 р. в частині твердження, що ОСОБА_3 відстає у фізичному розвитку, оскільки з того часу минуло 1,5 роки).

За цих обставин суд виходить із того, що справи про позбавлення батьківських прав  мають вирішуватися з дотриманням гарантій, встановлених ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 р. у справі "Савіни проти України" наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках.

Як зазначено в пунктах 15, 18 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

З огляду на вищевикладене, суд відзначає, що відповідач проявляє материнські почуття до своїх дітей і вчиняє певні дії для забезпечення їм необхідних умов проживання, які  хоча і не є достатніми, але мають бути взяті до уваги судом. Таким чином, суд приходить до висновку, що хоча в цілому відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, з огляду на обставини цієї справи у задоволенні позову слід відмовити, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і виконувати свої батьківські обов'язки сумлінно, а також поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням відповідачем батьківських обов'язків.

Керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 р. у справі "Савіни проти України", ст.ст. 106088174212-215292294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову органу опіки та піклування Голубівської сільської ради в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Попаснянської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і виконувати свої батьківські обов'язки сумлінно.

Покласти на органи опіки та піклування Голубівської сільської ради та Попаснянської районної державної адміністрації контроль за виконанням ОСОБА_4 батьківських обов'язків.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

У судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України повний текст рішення складено 10.04.2013 р.

Суддя                                                                                                                                               М.В.Мазур

Джерело: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30549733 

 

№ 423/83/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року                                                                         м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області в складі :

головуючого судді                                       Мазура М.В.,

при секретарі судового засідання              Корабльовій Н.В.,

за участю прокурора                                   Карцева О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Голубівської сільської ради Луганської області до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування - Попаснянська районна державна адміністрація Луганської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування Голубівської сільської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив позбавити відповідачку батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що відповідачка веде аморальний образ життя, зловживає спиртними напоями, умови проживання неповнолітніх дітей жахливі, в кімнаті не придбано, повітря не провітрюється, діти не мають повноцінного харчування, старша донька ОСОБА_2 пропускає без поважних причин заняття в навчальному закладі. Попри те, що соціальні служби постійно пропонують їй свою допомогу, вона від неї часто відмовляється.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, зазначивши, що відповідач не забезпечила на зимовий період опалення приміщення, де проживають діти, не вживає достатніх заходів, щоб створити їм належні умови для зростання та виховання, зокрема, в будинку, де вони проживають немає електроенергії, умови проживання погані. Представник третьої особи - органу опіки та піклування Попаснянської районної державної адміністрації підтримала позовні вимоги та надала суду висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Прокурор також підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечила проти позову, зазначивши, що вона любить своїх дітей, намагається створити їм необхідні умови життя, годує та одягає дітей нормально.

Вислухавши думки учасників цивільного процесу, дослідивши докази, суд проходить до наступних висновків.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 05.04.2013 року було встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, зокрема, відповідач не створює своїм дітям належних умов проживання (погані побутові умови, відсутність в помешканні електроенергії) та для отримання освіти (відсутність контролю за відвідуванням ОСОБА_2 занять у школі, небажання влаштувати молодших дітей у дитячий садок). Проте суд врахував те, що ОСОБА_1 проявляє до своїх дітей материнські почуття, а також те, що на момент розгляду справи судом не було доведено існування обставин, які створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю дітей, їх нормальному розвитку. У зв'язку з цим суд відмовив у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, але попередив ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і виконувати свої батьківські обов'язки сумлінно.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що вона є сімейною медсестрою амбулаторії с. Голубівське. Коли ОСОБА_1 приїхала жити до цього села, вона непогано доглядала за своїми дітьми, але останнім часом вона перестала виконувати батьківські обов'язки належним чином, при цьому вона постійно обіцяє виправитися, але насправді умови проживання дітей постійно погіршуються. Наприклад, у січні 2014 року, коли свідок приходила до неї, в будинку було лише 2 градуси тепла, санітарний стан будинку був незадовільний.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є спеціалістом Попаснянського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. ОСОБА_1 була взята під соціальний супровід 09.09.2012 р., але була знята з обліку з негативним результатом 14.02.2013 р. Вона знову була взята під соціальний супровід 12.09.2013 р. Свідок відвідувала сім'ю ОСОБА_1 два рази на тиждень, при цьому діти постійно були невмиті, одежі в дітей мало, вони постійно голодні, оскільки просили їсти, електроенергії, води та санвузла в будинку немає. Свідок також ходила до школи, де навчається старша донька Оля, і дізналася, що Оля регулярно пропускає заняття в школі, оскільки доглядає за меншими дітьми.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є спеціалістом 1 категорії сектору опіки та піклування служби у справах дітей Попаснянської районної адміністрації, де сім'я ОСОБА_1 знаходиться на обліку як сім'я, що знаходиться в складному становищі. Коли свідок відвідувала цю сім'ю в листопаді 2012 року та 30 січня 2014 року в будинку було надзвичайно холодно, оскільки у вікнах не засклені, а забиті картоном, піч не топилася, в будинку антисанітарний стан, електроенергії немає, старша донька Оля не відвідує школу, зокрема, за січень 2014 року вона жодного разу не була на заняттях, оскільки доглядає молодших дітей.

Як вбачається зі свідоцтв про народження (а.с.7-9) ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Згідно інформації Попаснянського РВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.15) та постанов Попаснянського районного суду Луганської області від 02.07.2013 р., 09.09.2013 р., 05.11.2013 р. (а.с.33-35) ОСОБА_1 протягом 2013 року тричі притягалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КпАП України за невиконання батьківських обов'язків.

Згідно інформації Попаснянського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 13.12.2013 р. (а.с.19) з ОСОБА_1 неодноразово проводилися бесіди щодо необхідності належного виконання батьківських обов'язків, щодо необхідності відвідування дитиною школи, надавалася речова гуманітарна допомога (одяг для дітей та постільна білизна). Проте за час знаходження сім'ї під соціальним супроводом ОСОБА_1 не виконувала умови плану (не оформила необхідні документи для призначення аліментів, не створила відповідні умови для повноцінного розвитку дітей, під час інспектувань старша дитина знаходилася вдома, а не в школі, молодші діти не оформлені до дитячого садка, мати зловживала алкогольними напоями, в будинку відключено електроенергію).

Згідно інформації Голубівської сільської ради Попаснянського району Луганської області ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов'язки, умови проживання дітей жахливі та не відповідають санітарним нормам, діти не мають повноцінного харчування, не створені умови для їх повноцінного розвитку. Протягом 2011-2013 року радою опіки та піклування при виконкомі Голубівської сільради, депутатами сільради, педагогічним колективом школи, сімейним лікарем і сімейною медсестрою проводилася роз'яснювальна та виховна робота з ОСОБА_1, але вона результатів не дала.

Як вбачається з характеристики ОСОБА_2 за місцем навчання від 27.12.2013 р. (а.с.24), вона має слабкі знання з навчальних дисциплін, самостійно працювати не може, часто пропускає заняття, що пояснює доглядом за молодшими дітьми.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов (а.с.10) 12.08.2013 року на час обстеження ОСОБА_1 була відсутня, діти знаходилися вдома разом із бабусею. Діти були невмиті та повністю голі. Вдома не було прибрано, був антисанітарний стан. На запитання відвідувачів діти відповіли, що не їли «ні сьогодні, ні вчора», їжі в будинку не було зовсім. У будинку відключено електроенергію, проте ОСОБА_1 не вчиняє жодних дій по відновленню подачі електроенергії, хоча їй надавалася допомога в цьому.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов (а.с.11) 14.08.2013 року ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння (хиталася, спілкуватися їй було важко), при цьому діти були вдома неохайні, невмиті (видно, що вони не милися кілька днів), у будинку антисанітарний стан, немає мила, порошку, предметів особистої гігієни, постільної білизни, одежі для дітей в достатній кількості.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 17.12.2013 року (а.с.21) на момент обстеження в будинку було холодно, температура в приміщенні та на вулиці були однакові, на ліжках була відсутні постільна білизна, хоча раніше відповідачці надавалася гуманітарна допомога з постільною білизною, в будинку було дуже брудно, їжа відсутня.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 24.01.2014 року на момент обстеження ОСОБА_1 була відсутня, вдома були троє дітей, при цьому температурний режим та освітлення не відповідали санітарним нормам, діти брудні, видно, що давно не вмивалися. Після повернення ОСОБА_1, з метою запобігання загрози здоров'ю дітей через прогнозоване зниження температури повітря до -20 по Цельсію їй було запропонована госпіталізація з усіма дітьми до дитячого відділення Попаснянської районної лікарні, проте вона відмовилася, про що свідчить її розписка.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 28.01.2014 року на момент обстеження температура в приміщенні, де проживають діти становила +2 градуса по Цельсію, діти були голодні, матері знову було запропоновано безкоштовне транспортування до медичного закладу, проте вона відмовилася.

Згідно доповідної КУ «Попаснянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 29.01.2014 р. під час обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 температура в приміщенні, де проживають діти складала +2 градуса по Цельсію, при цьому діти були одягнути в легку одежу, діти голодні, давно не вмиті, у зв'язку з чим склалися умови, які загрожують їх життю, але ОСОБА_1 відмовляється від госпіталізації дітей.

У зв'язку з існуючою загрозою життю та здоров'ю дітей розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації №58 від 30.01.2014 р. було прийнято рішення про негайне відібрання дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Згідно висновку органу опіки та піклування від 04.02.2014 року було визнано доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. У п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 р. №  3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 р. у справі "Савіни проти України" наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини "Z та інші проти Сполученого Королівства" від 10 травня 2001 року та "A. проти Сполученого Королівства" від 23 вересня 1998 року, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Таким чином, беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини, суд вважає, що в даному випадку інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім'ї, оскільки відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зокрема, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, не надає дитям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не створює належних умов для їх життя та здоров'я. Більше того, умови, в яких перебували діти на момент їх відібрання від матері, загрожували їх здоров'ю та життю. За цих обставин, на думку суду, позбавлення відповідачки батьківських прав, відповідає інтересам дитини та знаходиться в тих вузьких межах, які залишають з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на це, на підставі ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України суд також вважає за необхідне задовольнити позов в частині вимог щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

У зв'язку з тим, що судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення аліментів, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК Українист. 5 Закону України "Про судовий збір" з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 106088,174212-215292294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов органу опіки та піклування - Голубівської сільської ради Луганської області до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування - Попаснянська районна державна адміністрація Луганської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Берестове Дворічанського району Харківської області, батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь особи або установи, де будуть утримуватися діти, у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) щомісяця, але для кожної дитини - не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.01.2014 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Відповідно до ч.  3 ст.  209 ЦПК України повний текст рішення складено 07.02.2014  р.

Суддя                                                                М.В.Мазур

Джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/41416296 

Категорія: Судові рішення | Додав: mazur (04.02.2014)
Переглядів: 2175 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0