Микола Вікторович Мазур
Персональний сайт

У цій справі можливе адміністративне правопорушення було виявлене працівниками СБУ щонайменше в липні 2016 року, але зібрані ними матеріали були передані до поліції, яка уповноважена складати протокол за відповідною статею лише в жовтні 2016 року. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноважена особа поліції зазначила датою виявлення правопорушення дату складання протоколу. Отже, суду необхідно було з'ясувати, що є датою виявлення правопорушення в розумінні ст.38 КУпАП.

Вирішуючи це питання, суд застосовував прецеденти ЄСПЛ у справах «Олександр Волков проти України» та «ВАТ "Нефтяна компанія Юкос" проти Росії».

Постанова залишена в силі апеляційним судом.

Справа № 423/3085/16-п

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року                                                                                          м. Попасна

Суддя Попаснянського районного суду Луганської області Мазур М.В., розглянувши при секретарі судового засідання Соловйовій О.І., за участю прокурора Нестеренка В.В., матеріали, які надійшли з відділу протидії організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, громадянина України, яка народився 02.05.1986 року в м.Попасна Луганської області, є депутатом Попаснянської міської ради Луганської області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

за ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов указаний протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено наступне.

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді депутата Попаснянської міської ради Луганської області, згідно п. п «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, не повідомив Попаснянську міську раду Луганської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно рішення сесії № 1 від 10 листопада 2010 року шостого скликання Попаснянської міської ради визнано повноваження громадянина ОСОБА_1 як депутата Попаснянської міської ради Луганської області шостого скликання.

24 грудня 2015 року відбулась сімдесят перша сесія Попаснянської міської ради Луганської області, на яку прибули і зареєструвалися 18 депутатів серед обраних 32 депутатів (а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18С.), серед яких були відсутні наступні депутати, а саме: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32

На вище зазначеній сесії Попаснянської міської ради під п. 19 «Порядку денного» було винесено питання про преміювання міського голови, заступників міського голови, керуючого справами виконкому міської ради, а саме ОСОБА_33 у розмірі 150 % посадового окладу.

У ході голосування всі присутні 17 депутатів та включно голос ОСОБА_1 проголосували «за» одноголосно, проти - 0, утрималися - 0, щодо вищезазначеного питання, після чого було прийняте рішення № 71/19 від 24 грудня 2015 року Попаснянської міської ради шостого скликання «Про преміювання міського голови, заступників міського голови, керуючого справами виконкому міської ради» у розмірі 150 % посадового окладу.

Згідно відповіді з Попаснянського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області № 1340/02.2-2.20 від 12.07.2016 року, встановлено родинний звязок між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_3, як сина та батька.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» членами сімї є особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки (крім осіб, взаємні права та обовязки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, тобто у даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_33 є членами сімї.

Також депутат Попаснянської міської ради ОСОБА_1 письмово не повідомляв депутатський корпус (сесію міської ради) про наявність в нього реального конфлікту інтересів під час виконання повноважень.

Таким чином, у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його особистим майновим інтересом бажаннямполіпшити матеріальне становище члена сімї (а саме ОСОБА_33І.) шляхом збільшення кінцевого розміру отриманого доходу та його службовими повноваженнями, як депутата ради, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїхслужбових повноважень.

Тобто реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання поліпшити матеріальне становищечлена сімї реально зіткнувся з його службовими повноваженнями в ході голосування на вищевказаній сесії щодо питання преміювання міськогоголови у розмірі 150 % посадового окладу.

Своїми діями, які виразилися в порушенні вимог п. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» - прийняттярішень в умовах реального конфлікту інтересів в службовій діяльності, повязаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, які вплили на обєктивність прийняття рішення. У даномувипадку ОСОБА_1 повинен був утриматися від голосування на вищевказаній сесії з питання преміювання міського голови ОСОБА_33 у розмірі 150 % посадового окладу і повідомити про наявність у нього реального конфлікту інтересів депутатський корпус (сесію міської ради), тобто був зобовязаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, чого не було здійснено ОСОБА_1

Згідно пояснень депутатів Попаснянської міської ради, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_11 встановлено, що депутат Попаснянської міської ради ОСОБА_1 дійсно приймав участь на сімдесят першій сесії Попаснянської міської ради Луганської області, яка відбулась 24 грудня 2015 року та голосував «за» питання преміювання міського голови ОСОБА_33 у розмірі 150 % посадового окладу.

Відповідно до п. 1 ст. 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобовязані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з п. п. «б» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутати місцевих рад є субєктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Таким чином, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, депутат Попаснянської міської ради Луганської області ОСОБА_1Ю прийняв особисто участь та голосував на вказаній сесії за питання члена сімї, у звязку з чим не вжив заходів щодо недопущення запобігання і врегулювання конфлікту інтересів та вчинив дій в умовах реального конфлікту інтересів, що передбачено п.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Адміністративна відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, повязаного з корупцією передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП, згідно з якою склад правопорушення становить «вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів».

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією виявлено УЗЕ в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України 04.10.2016.

Протокол надійшов до суду 04.10.2016 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначивши, що на указаній сесії було зареєстровано 18 депутатів, але за питання №19 голосувало 17 осіб, отже він не голосував за це питання.

Згідно з протоколом чергової сімдесят першої сесії Попаснянської міської ради шостого скликання від 24.12.2015 року на цій сесії дійсно були присутні міський голова ОСОБА_33 та 18 депутатів (тобто 19 осіб, які мають право голосу), при цьому за питання про преміювання міського голови, заступників міського голови, керуючого справами виконкому міської ради голосувало 17, які одноголосно проголосували «за», однак у протоколі зазначено, що проти проголосувало 0, утрималося 0, міський голова участі в голосуванні не брав, у протоколі відсутня інформація про те, хто ще з присутніх не голосував за це питання (а.с.18-21).

У матеріалах справи також міститься список депутатів міської ради, які були присутні на черговій сімдесят першій сесії Попаснянської міської ради шостого скликання 24.12.2015 року (а.с.23), де зазначено 18 осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

Таким чином, у звязку з виявленою в протоколі чергової сімдесят першої сесії Попаснянської міської ради шостого скликання від 24.12.2015 року невідповідністю між кількістю зареєстрованих на сесії осіб і кількістю осіб, які голосували за відповідне питання, враховуючи заперечення ОСОБА_1 своєї вини, з метою перевірки пояснень останнього та усунення виявлених суперечностей, суд задовольнив клопотання прокурора про виклик свідків, які викликалися в судове засідання тричі, але зявилися тільки в судове засідання, призначене на 19 грудня 2016 року.

Разом із тим, дослідженням матеріалів справи встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення неправильно зазначено дату його виявлення 04.10.2016 року, адже до протоколу додано матеріали, які свідчать про те, що даний факт був виявлений раніше.

Так, на а.с.7 міститься пояснення ОСОБА_33 відносно ОСОБА_1, надані заступнику начальника відділу протидії організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_34 22.09.2016 року. На а.с.11 міститься супровідний лист Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області від 05.09.2016 року про можливе порушення низкою осіб, у тому числі ОСОБА_1, вимог антикорупційного законодавства, які було отримано ГУНП в Луганській області 15.09.2016 року. На а.с.12 міститься супровідний лист Обєднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 19.07.2016 року про направлення матеріалів щодо голосування ОСОБА_1 за питання про преміювання його батька ОСОБА_33, яке було отримане Лисичанською місцевою прокуратурою 19.07.2016 року. Крім того, в матеріалах справи є запити щодо витребування інформації за вказаним фактом, які датовані 08.07.2016 р. (а.с.13), 12.07.2016 р. (а.с.14), 21.09.2016 р. (а.с.37,41), а також пояснення ОСОБА_1, та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_11 датовані 18.07.2016 р. (а.с.8-10).

Наведені матеріали, які указують на цілеспрямований збір правоохоронними органами (спочатку СБУ, потім Національної поліції) доказів щодо конкретного факту, за яким пізніше було складено протокол про адміністративне правопорушення, дають підстави зробити висновок, що указаний факт було виявлено працівниками СБУ щонайменше 08.07.2016 року, а зібрані ними матеріали були отримані органами Національної поліції України 15.09.2016 р.

Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, повязаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У звязку з цим тлумачення положень ч.3 ст.38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально, зокрема, шляхом ототожнення моменту виявлення правопорушення з моментом складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень… Хоча Суд не вважає за належне вказувати на те, наскільки тривалим повинен бути строк давності, він вважає, що такий підхід, коли строк притягнення до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарних справах, які стосуються суддів, є невизначеним, становить серйозну загрозу принципові юридичної визначеності» (§§137, 139).

У справі «ВАТ "Нефтяна компанія Юкос" проти Росії» (OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, рішення від 20.09.2011 р., заява № 14902/04) ЄСПЛ нагадав «принцип, що міститься, перш за все, у статті 7 Конвенції, але охоплюється також поняттям верховенства права і вимогою законності в статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції тільки закон може визначати злочин і передбачати за нього покарання. У той час як він, зокрема, забороняє поширення існуючих злочинів на дії, які раніше такими не були, він також встановлює принцип, що кримінальний закон не повинен тлумачитися розширено на шкоду обвинуваченому, наприклад, за аналогією. Звідси випливає, що злочини і відповідні покарання повинні бути ясно визначені законом. Дана вимога задовольняється, якщо особа може усвідомлювати за рахунок формулювання норми, при необхідності за допомогою правової консультації, за які дії та бездіяльність він може нести кримінальну відповідальність… Крім того, термін "закон" передбачає якісні вимоги, включаючи доступність і передбачуваність… Суд раніше визначав термін давності як передбачене законом право порушника не бути підданим переслідуванню або притягнутим до суду після закінчення певного строку після вчинення правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, та запобігання обмеженням прав обвинувачених, які можуть бути порушені, якщо суди повинні будуть прийняти рішення на підставі доказів, що можуть стати неповними з плином часу» (§567, 568). Зокрема, в цій справі ЄСПЛ прийшов до висновку, що рішення Конституційного Суду РФ, яке дозволило не застосувати норму закону щодо строку давності в цій справі, становило непередбачуване тлумачення норм закону, що суперечило принципу правової визначеності, а отже становило порушення норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, §571).

На думку суду в цій справі моментом виявлення правопорушення слід вважати момент його виявлення працівниками СБУ, оскільки саме на підставі зібраних ними матеріалів пізніше було складено протокол про адміністративне правопорушення. Інше тлумачення могло б призвести до порушення стандартів, сформульованих ЄСПЛ при тлумаченні положень статей 1, 6, 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

З огляду на це, суд вважає, що ця справа про адміністративне правопорушення не може бути розглянута та вирішена по суті, оскільки існують обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ч.3 ст.38, п.7 ст. 247 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Попаснянський районний суд.

Суддя                                                                                                                  М.В.Мазур