Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК України, охоплює не будь-які дії, що призвели витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, натомість кримінальна відповідальність за цією статтею настає виключно, якщо такі наслідки настали в результаті несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку. При цьому під несанкціонованим втручанням в роботу мереж електрозв`язку слід розуміти будь-які вчинені без згоди власника відповідної мережі чи службових осіб, на яких покладено забезпечення її нормальної роботи, дії, внаслідок яких припиняється (зупиняється) робота мережі електрозв`язку або відбуваються зміни режиму цієї роботи.
У цьому кримінальному провадженні Верховний Суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не містив відомостей про те, що обвинувачений вчинив несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв`язку, тобто в роботу комплексу технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. Фактично ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він продав дві телевізійні приставки, які були заздалегідь налаштовані на перегляд трансляцій телеканалів «Футбол 1» і «Футбол 2», що знаходяться хоча й у нелегальному, але вільному доступі в мережі Інтернет. Відомостей про те, хто та в який спосіб забезпечив таку нелегальну ретрансляцію програми мовлення вказаних телеканалів у мережі Інтернет обвинувальний акт не містить, як не містить і відомостей про те, що ОСОБА_1 діяв з цією особою (чи особами) у співучасті.
Верховний Суд також погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 176 КК. При цьому Верховний Суд звернув увагу на те, що здійснений потерпілою особою розрахунок завданої шкоди, в основу якого покладено вартість невиключних суміжних прав на ретрансляцію вказаних програм мовлення строком на один місяць, є некоректним і не грунтується на обставинах висунутого обвинувачення.
Посилання на цю постанову в ЄДРСР >>>
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 726/2173/18
провадження № 51-2077км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Бородія В. М., Вус С. М.,
за участю
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Титаренка Ю. О.,
захисника Цику Н. В.,
виправданого ОСОБА_1 ,
представника потерпілої особи Миколюка П. П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та представника потерпілої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 березня 2020 року у кримінальному провадженні № 12018260030000350 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернівці, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 176, ч. 2 ст. 176, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачувався в тому, що у невстановлений слідством період часу, перебуваючи за місцем свого постійного проживання по АДРЕСА_1 , з метою здійснення несанкціонованого розповсюдження (ретрансляції) телевізійних каналів «Футбол 1» та «Футбол 2», що належать ТОВ «Телерадіокомпанія Україна», усвідомлюючи, що його дії призведуть до витоку, спотворення процесу обробки інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації і прагнучи цього, здійснив налаштування заздалегідь придбаних ним 66 телевізійних приставок шляхом встановлення на них додатку з назвою «Lazy IpTv», що надає можливість використання вказаних телевізійних приставок в якості IpTv-програвача. Після цього, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_1 , в налаштуваннях роботи додатку з назвою «Lazy IpTv» встановив завантажений ним з ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_2 ", який містить рядки, що дають можливість за допомогою програмного забезпечення «Lazy IpTv» переглядати через зазначені телевізійні приставки трансляції програми мовлення телеканалів «Футбол 1» та «Футбол 2», тобто здійснив додаткові налаштування, що призначені для організації несанкціонованого перегляду трансляцій вказаних телевізійних каналів.
Після налаштування зазначеного обладнання, ОСОБА_1 з метою отримання прибутку, розмістив оголошення на веб-ресурсі «www.olx.ua» про продаж та надання послуг з налаштування телевізійних приставок для можливості їх використання в якості IpTv-програвача.
В подальшому, 25.07.2018 року близько 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 , за попередньою домовленістю з «покупцем» ОСОБА_2 , перебуваючи біля бару «Наше пиво», що по вул. Героїв Майдану, 103-Г, в м. Чернівці, з метою отримання прибутку, в ході проведення оперативної закупки, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 1800 гривень, умисно, збув «покупцю» ОСОБА_2 завчасно налаштовану ним на несанкціонований перегляд трансляцій телевізійних каналів «Футбол 1» та «Футбол 2», медіаприставку «SmartTV Box», моделі «Х92», МАС адреса: C44EAC14FF0A, яку «покупець» ОСОБА_2 після проведення оперативної закупки добровільно видав працівникам поліції.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України, тобто у несанкціонованому втручанні в роботу мереж електрозв`язку, що призвело до витоку, спотворення процесу обробки інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Крім того, 16.08.2018 року близько 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 в ході проведення оперативної закупки, за попередньою домовленістю з «покупцем» ОСОБА_3 , на автомобілі марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , прибув за адресою: м. Чернівці, вул. Артема, 27, з метою встановлення за грошову винагороду заздалегідь налаштованого ним обладнання, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу мережі електрозв`язку ТОВ «Телерадіокомпанія Україна». Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , маючи у вказаному автомобілі завчасно налаштоване обладнання, яке він привіз з собою, зайшов до будинку АДРЕСА_2 , де вже знаходився «покупець» ОСОБА_4 та запропонував йому придбати та встановити одну з зазначених вище телевізійних приставок.
Після цього, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з метою несанкціонованого втручання в роботу мережі електрозв`язку, здійснив підключення обраної «покупцем» ОСОБА_3 медіаприставки після чого увімкнув цю телевізійну приставку, продемонстрував «покупцю» ОСОБА_5 на екрані телевізора, який знаходився в кімнаті вказаного будинку, можливість перегляду телевізійних каналів «Футбол 1» та «Футбол 2», що призвело до витоку інформації, а саме, спотворення процесу обробки інформації, яка обробляється в мережі електрозв`язку «Футбол 1» і «Футбол 2» та до порушення встановленого порядку маршрутизації інформації, що виразилось в отриманні інформації особами, що не мають на це відповідних прав. За виконану роботу по встановленню та налаштуванню IpTv-програвача ОСОБА_1 отримав від «покупця» ОСОБА_6 грошову винагороду у вигляді заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 2400 гривень.
У подальшому, 16.08.2018 року на підставі ухвал слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 13.08.2018 року були проведені санкціоновані обшуки в автомобілі марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 та в квартирі АДРЕСА_1 , що належить йому і де він фактично проживає, під час яких було виявлено та вилучено, у тому числі, грошові кошти в сумі 160 356 гривень, 14 071 доларів США та 3 450 Євро, які одержані останнім від надання платних послуг із реалізації та підключення обладнання, що забезпечує можливість несанкціонованого доступу до перегляду споживачами супутникових закодованих телевізійних каналів, в тому числі «Футбол 1» та «Футбол 2».
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, тобто у несанкціонованому втручанні в роботу мереж електрозв`язку, що призвело до витоку, спотворення процесу обробки інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації, вчиненому повторно.
Крім того, 25.07.2018 року біля 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою отримання прибутку, перебуваючи біля бару «Наше пиво», що по вул. Героїв Майдану, 103-Г, в м. Чернівці, в ході проведення оперативної закупки, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 1800 гривень, збув «покупцю» ОСОБА_2 завчасно налаштовану ним на несанкціонований перегляд трансляцій телевізійних каналів «Футбол 1» та «Футбол 2», медіаприставку «SmartTV Box», моделі «Х92», МАС адреса: C44EAC14FF0A, надавши при цьому «покупцю» ОСОБА_2 можливість несанкціонованого перегляду вказаних телевізійних каналів, що призвело до порушення права інтелектуальної власності ТОВ «Телерадіокомпанія Україна».
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.176 КК України, тобто у порушенні авторського права і суміжних прав, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.
Також, 16.08.2018 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з метою отримання прибутку, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , в ході проведення оперативної закупки, здійснив підключення заздалегідь налаштованої ним на несанкціонований перегляд трансляцій телевізійних каналів «Футбол 1» та «Футбол 2», медіаприставки «SmartTV Box», моделі «Х92», МАС адреса: С44ЕАС 1ЕAF1D, надавши при цьому «покупцю» ОСОБА_5 можливість несанкціонованого перегляду вказаних телевізійних каналів, що призвело до порушення права інтелектуальної власності ТОВ «Телерадіокомпанія Україна». За виконану роботу ОСОБА_1 отримав від «покупця» ОСОБА_6 грошову винагороду у вигляді заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 2400 гривень.
На думку органу досудового розслідування, зазначеними вище діями ОСОБА_1 порушив авторські права ТОВ «Телерадіокомпанія Україна», чим заподіяв даному товариству матеріальної шкоди на загальну суму 80 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.176 КК України, тобто у порушенні авторського права і суміжних прав, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, вчиненому повторно.
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю в його діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.176, ч.ч.1,2 ст.361 КК України.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 березня 2020 року вказаний вирок залишений без змін.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану судами оцінку доказам, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів є немотивованими і необґрунтованими, висновок суду першої інстанції про недоведеність стороною обвинувачення в діях виправданого об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 361 КК України, є безпідставним, оскільки дії ОСОБА_1 призвели до витоку інформації та до порушення встановленого порядку її маршрутизації. Вказується, також, на необґрунтоване виправдання ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 176 КК України, оскільки дії останнього призвели до порушення авторського права і суміжних прав товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна». Зазначається про неналежну оцінку доказів, про невідповідність ухвали апеляційного суду положенням ст. 419 КК України.
У касаційній скарзі представник потерпілої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» порушує питання про скасування судових рішень через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильну оцінку доказів та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованих кримінальних правопорушень фактично ґрунтується на висновках, викладених у постанові Вищого господарського суду України в справі № 902/197/16 від 04.12.2017 р., яка немає жодного відношення до обставин даного кримінального провадження. Вказується на те, що суд першої інстанції необґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за ч.1 ст.176, ч. 2 ст.176, ч.1 ст.361, ч.2 ст.361 КК України і зробив висновки, які не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме: поясненнями представника потерпілого, свідків, спеціаліста, а також матеріалами негласних слідчих розшукових дій, протоколами оглядів та обшуків, висновками експерта та іншими документами.
У запереченнях на касаційні скарги прокурора та представника потерпілої особи захисник Цику Н. В. вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, вважає судові рішення такими, що постановлені відповідно до вимог закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скарга прокурора та касаційну скаргу представника потерпілої особи.
Представник потерпілої особи просив задовольнити касаційні скарги прокурора та свою.
Виправданий та його захисник заперечували проти задоволення касаційних скарг.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Твердження прокурора та представника потерпілої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» щодо необґрунтованого виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень Верховний Суд відхиляє, виходячи з такого.
Виходячи з положень ст. 361 КК України, кримінальна відповідальність передбачена за несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Таким чином, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК України, охоплює не будь-які дії, що призвели витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, натомість кримінальна відповідальність за цією статтею настає виключно, якщо такі наслідки настали в результаті несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку.
Згідно з нормами ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаціями (електрозв`язком) - є передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. У той же час під телекомунікаційною мережею визнається комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.
При цьому під несанкціонованим втручанням в роботу мереж електрозв`язку слід розуміти будь-які вчинені без згоди власника відповідної мережі чи службових осіб, на яких покладено забезпечення її нормальної роботи, дії, внаслідок яких припиняється (зупиняється) робота мережі електрозв`язку або відбуваються зміни режиму цієї роботи.
Як вже зазначалося, дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв`язку, що призвело до витоку, спотворення процесу обробки інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Однак відповідно до фактичних обставин висунутого обвинувачення у вину ОСОБА_1 ставилося те, що він встановив на заздалегідь придбані ним 66 телевізійні приставки застосунок з назвою «Lazy IpTv», у налаштуваннях якого встановив завантажений ним з ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_3 ", який містить рядки, що дають можливість за допомогою програмного забезпечення «Lazy IpTv» переглядати через зазначені телевізійні приставки трансляції програми мовлення телеканалів «Футбол 1» та «Футбол 2», що давало можливість несанкціонованого перегляду трансляцій вказаних телевізійних каналів. Після цього 25.07.2018 і 16.08.2018 він збув дві такі приставки з метою отримання прибутку. Ці дії, за твердженням сторони обвинувачення, призвели до витоку інформації, а саме, спотворення процесу обробки інформації, яка обробляється в мережі електрозв`язку «Футбол 1» і «Футбол 2», та до порушення встановленого порядку маршрутизації інформації, що виразилось в отриманні інформації особами, що не мають на це відповідних прав.
Разом із тим, формулювання обвинувачення не містять жодних даних про те, що зазначені наслідки настали в результаті вчиненого ОСОБА_1 несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв`язку, тобто в роботу комплексу технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. Фактично ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він продав дві телевізійні приставки,які були заздалегідь налаштовані на перегляд трансляцій телеканалів «Футбол 1» і «Футбол 2», що знаходяться хоча й у нелегальному, але вільному доступі в мережі Інтернет. Відомостей про те, хто та в який спосіб забезпечив таку нелегальну ретрансляцію програми мовлення вказаних телеканалів у мережі Інтернет обвинувальний акт не містить, як не містить і відомостей про те, що ОСОБА_1 діяв з цією особою (чи особами) у співучасті.
Виходячи з наведеного, висновки суду першої інстанції, з якими погодився і суд апеляційної інстанції, щодо недоведеності в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України, Верховний Суд вважає законними та обґрунтованими.
Також Верховний Суд не знаходить підстав вважати незаконними і висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо недоведеності в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 176 КК України.
Кримінальна відповідальність за ст. 176 КК України передбачена за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп`ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі. При цьому згідно з приміткою до цієї статті матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто у 2018 році розмір матеріальної шкоди мав дорівнювати або перевищувати 17 620 грн).
Згідно з обвинуваченням, що було пред`явлено ОСОБА_1 за ст. 176 КК України, останній 25.07.2018 і 16.08.2018 збув завчасно налаштовані ним на несанкціонований перегляд трансляцій програм мовлення телевізійних каналів «Футбол 1» та «Футбол 2», телевізійні приставки, надавши при цьому покупцям можливість несанкціонованого перегляду вказаних телевізійних каналів, що призвело до порушення права інтелектуальної власності ТОВ «Телерадіокомпанія Україна». Розмір матеріальної шкоди стороною обвинувачення був визначений на підставі розрахунку, наданого потерпілою особою - 80 000 грн.
Як пояснив у судовому засіданні в суді касаційної інстанції представник потерпілої особи, такий розрахунок було здійснено, виходячи з того, що, на думку потерпілої сторони, продавши телевізійні приставки, які були налаштовані для несанкціонованого перегляду трансляцій програм мовлення телевізійних каналів «Футбол 1» та «Футбол 2», ОСОБА_1 , по суті, здійснив діяльність з ретрансляції цих телеканалів. Тому в основу розрахунку було покладено 10 000 грн. - ціну, за якою ТОВ «Телерадіокомпанія Україна» передає провайдерам програмної послуги невиключні суміжні права на ретрансляцію вказаних програм мовлення строком на один місяць. А оскільки ОСОБА_1 , на думку представника потерпілого, здійснював цю діяльність протягом 8 місяців, то ця сума була помножена на 8, в результаті й була визначена сума збитків - 80 000 грн. Ці пояснення узгоджуються з розрахунком, що міститься в матеріалах кримінального провадження (а.с. 71-72), згідно з яким указана в розрахунку сума 80 000 грн - це сума, яку мав би сплатити ОСОБА_1 за період з січня 2018 року до серпня 2018 року за невиключне суміжне право на використання програм мовлення телеканалів «Футбол 1» та «Футбол 2» шляхом розповсюдження.
Однак ці розрахунки явно не ґрунтуються на фактичних обставинах висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, відповідно до якого у вину останньому за ч.1 і ч. 2 ст. 176 КК України ставилися лише два факти продажу телевізійних приставок, налаштованих на відтворення програм мовлення телевізійних каналів « Футбол 1 » та « Футбол 2 », трансляції яких здійснювалися через мережу Інтернет. Жодних даних про те, що ОСОБА_1 здійснював цю або іншу діяльність, що порушувала суміжні права, які належать ТОВ «Телерадіокомпанія Україна», протягом 8 місяців обвинувальний акт не містить.
Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції у своєму вироку, згідно зі ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ретрансляція - це прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
Водночас обвинувальний акт не містить відомостей про те, що здійснені ОСОБА_1 дії забезпечували не тільки можливість прийому, але й одночасної передачі програм мовлення названих телеканалів. Відтак не можна вважати зазначеними в обвинувальному акті діями ОСОБА_1 здійснював ретрансляцію програм мовлення телеканалів «Футбол 1» та «Футбол 2», а тому і не можна визнати обґрунтованим і покладення в основу розрахунку суми вартості невиключних суміжних прав на ретрансляцію вказаних програм мовлення строком на один місяць (10 000 грн).
Стороною обвинувачення також не було надано суду першої інстанції висновків експертів або іншого документального підтвердження завданої матеріальної шкоди.
Наостанок Верховний Суд зауважує, що формулювання обвинувачення за ст. 176 КК України носить неконкретний характер. Зокрема, в обвинувальному акті були викладені наведені вище дії ОСОБА_1 (два факти продажу телевізійних приставок, заздалегідь налаштованих для несанкціонованого перегляду вказаних телевізійних каналів) та зазначено, що це призвело до порушення права інтелектуальної власності ТОВ «Телерадіокомпанія Україна». Однак сторона обвинувачення не конкретизувала ознакам якої саме з перелічених у диспозиції ч. 1 ст. 176 КК України форм об`єктивної сторони цього злочину відповідають дії ОСОБА_1 .
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав не погоджуватися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо недоведеності в діянні ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 176, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України. Судові рішення відповідають вимогам закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону.
Виходячи з зазначеного та керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що доводи касаційних скарг прокурора та представника потерпілої особи задоволенню не підлягають.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційні скарги прокурора та представника потерпілої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
М. В. Мазур В. М. Бородій С. М. Вус
|
